|
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК
УКРАЇНИ
ДВНЗ «УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ
ОСВІТИ»
БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ
НЕПЕРЕРВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
Кафедра методики професійної освіти
та соціально- гуманітарних дисциплін
ПІДСУМКОВА ВИПУСКНА РОБОТА
Тема роботи: Проектування
навчального процесу при
професійно-теоретичній підготовці
учнів ПНЗ
Виконав: Химчак Жанна Вікторівна
Група____З-ІІ-29В______
Керівник : Щевчук Світлана Степанівна
м. Біла Церква - 2016
|
Кафедра методики професійної освіти та
соціально-гуманітарних дисциплін
Затверджую:
Завідувач кафедри
______________________
“____”___________ ____ р.
ЗАВДАННЯ НА ПІДСУМКОВУ ВИПУСКНУ РОБОТУ
Слухач_____Химчак Жанна Вікторівна___________
(Прізвище, ім’я, по батькові)
Група____З-ІІ-29В_______________________________________________________
( Шифр групи)
Тема_____ Проектування навчального процесу при професійно-теоретичній підготовці учнів ПНЗ.
Керівник роботи ___________Щевчук Світлана
Степанівна_____________
(Прізвище, ім’я, по батькові,
посада, вчена ступінь, звання)
_______________________________________________________________________
Дата видачі завдання____12.02.16____ Строк
здачі роботи___16.04.16______
Керівник роботи Підпис
Слухач Підпис
В І Д Г У К
на підсумкову випускну роботу
Слухач Химчак Жанна Вікторівна_____________________________
Група З-ІІ-29В ______________________________________________
Тема
роботи Проектування навчального процесу
при професійно-теоретичній
підготовці учнів ПНЗ
____________________________________________________________________
Керівник
роботи Щевчук Світлана Степанівна _____________________
(прізвище, ім’я, по батькові,
посада, вчена ступінь)
1. Обґрунтування актуальності і
значущості обраної теми_________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Повнота розкриття теми у
теоретичній частині підсумкової роботи
роботи____________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3. Практична реалізація теоретичних
положень підсумкової роботи__________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Загальна характеристика
роботи (науково-методичний рівень,
професійно-практична спрямованість, структурованість, авторський внесок у зміст
роботи)_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
5. Зауваження та
рекомендації__________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
6. Рекомендована
оцінка_______________________________________________
__________________________________________________________________
Підпис керівника______________________________________________
АНОТАЦІЯ
У даній підсумковій випускній роботі автор розкриває
деякі теоретичні, методичні та практичні аспекти теми «Проектування
навчального процесу при
професійно-теоретичній підготовці
учнів ПНЗ».
Автором опрацьовано літературні джерела за темою
роботи; результати аналізу і систематизації джерел представлено у теоретичній
частині роботи.
У практичній частині роботи надано методичну
розробку уроку
«М’ясні субпродукти, види, харчова цінність, класифікація, коротка характеристика».
Робота може бути цікавою для викладачів теоретичної
підготовки професійних навчальних закладів у контексті вдосконалення їх
професійної компетентності.
ЗМІСТ
ВСТУП. . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6-7
1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1.1 Педагогічне проектування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . 8
1.2 Поняття педагогічного проектування . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . 9
1.3 Об'екти і процедури проектування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9-11
1.4 Загальний алгоритм педагогічного проектування . . . . . . . . . .
. 12-15
Урок теоретичного навчання
1.Поняття уроку
теоретичного навчання
2.Структура і
типи уроку теоретичного навчання
2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
2.1 Проектування уроку з технології приготування їжі
по темі:
«М’ясні субпродукти, види, харчова цінність,
класифікація, коротка характеристика, механічна обробка.» . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . 22
1. Основні етапи проектування. . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . 23-25
2. Розробка плану-конспекту уроку . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . .
26-30
ВИСНОВКИ. . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31
ЛІТЕРАТУРА . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32
Вступ
В даний час педагогу вже не можна
спиратися на наявні знання і досвід, необхідно його педагогічна творчість.
Педагогічна творчість може виражатися в створенні нових і вдосконаленні
існуючих форм, методів і засобів навчання.
Особливу можливість для цього розкриває
теорія педагогічного проектування.
Формування умінь проектувати уроки є важливим
завданням при підготовці педагога професійного навчання.
Педагогічне
проектування пов'язане з розробкою ефективної діяльності педагога і учнів, воно
зводить до мінімуму одноманітну роботу викладача і залишає більше місця для
творчості.
У роботі
педагогічне проектування передбачає ряд етапів, які визначають науково
обгрунтований підхід до вирішення педагогічних проблем: моделювання,
проектування і конструювання .
Розглянемо ще один підхід, до
педагогічного проектування описаний професором А.П. Тряпіціной. Проектування як один з аспектів творчості
людини - це створення образу майбутнього, передбачуваного явища. Педагогічне
проектування, як зазначає Тряпіціна, можна розглядати одним з напрямків діяльності
в освіті, що забезпечує вирішення конкретних педагогічних завдань на основі
даних фундаментальних теорій. Звідси виникає необхідність знання основних
теорій, що лежать в основі проектування (теорія засвоєння знань, теорія
мотивації навчання, теорія розвивального навчання та ін). В принципі теоретичні основи педагогічного
проектування розглянуті в роботах різних авторів досить добре, але недостатньо
практичних розробок, це якраз і є великою проблемою.
Викладач, володіючи технологією
проектування, осмислено може розробляти кожен компонент технології навчання, а
значить, може розраховувати і на ефективність формованих в учнів професійних
знань.
Об'єктом нашого дослідження є теоретичні
основи проектування уроку теоретичного навчання.
Предметом дослідження є особливості проектування
уроку з технології приготування їжі.
Гіпотеза - припустимо, що проектування
дозволяє підвищити ефективність проведення уроків.
Мета дослідження і висунута нами гіпотеза
дозволяють сформулювати конкретні завдання:
1. Вивчення
літератури з проектування навчального процесу з метою виділити основні
теоретичні положення питання.
2. Виявлення
особливостей проектування уроків теоретичного навчання.
3. Проектування
уроку з технології приготування їжі: «М’ясні субпродукти, види, харчова цінність, класифікація, коротка характеристика ».
Теоретичні
основи проектування уроку теоретичного навчання в ПУ
1. Теоритична частина
1.1 Педагогічне проектування
1.2 Поняття педагогічного проектування
В даний час в педагогічній літературі і в висловлюваннях
педагогів-практиків термін вживається досить часто. Воно зв'язується з
розробкою конкретних уроків, окремих тем, цілих навчальних дисциплін,
комплексів навчальних занять або навчальних предметів та ін. На думку проектування - це створення образу
майбутнього, передбачуваного явища. Педагогічне проектування сприяє
створенню більш технологічних педагогічних об'єктів, включаючи і педагогічні
процеси.
Як в області техніки, технологічно
спроектований педагогічний процес повинен бути доступний і зрозумілий
педагогам-практикам, зручний для використання, тобто досить докладно
розроблений. Розвиток традиційного поняття під
педагогічною технологією слід розуміти ретельно розроблену теорію навчання чи
виховання, в основу якої покладена одна або кілька закономірностей формування
яких якостей особистості, а також ідеї, що базуються на цих закономірностях або
їх наслідках, поетапно провідні до позитивного результату. В даний час широко
використовуються технологія проблемного навчання, технологія поетапного
формування розумових дій, комп'ютерна технологія навчання, технологія
концентрованого навчання, технологія модульного навчання та інші. Будь-яка
педагогічна технологія може лежати в основі проектування педагогічного процесу. Використання педагогічного проектування
зводить до мінімуму рутинну роботу викладача і залишає більше місця для
конструктивного творчого пошуку. Відомо,
що в даний час техніка і технологія швидко морально застарівають. За аналогією
з виробничою діяльністю можна сказати, що за час професійного життя педагога
відбувається зміна двох-трьох технологій навчання і виховання. Так, ще недавно
персональний комп'ютер вважався одним з новітніх і унікальних засобів навчання,
і не кожен викладач вмів поводитися з ним, в теперішній же час комп'ютерна
технологія навчання є природною і широко поширеною. Викладачі професійних
навчальних закладів прагнуть використовувати наявні і створювати свої
педагогічні програмні засоби . Таким
чином, ми розглянули деякі підходи до поняття педагогічного проектуванні і
можна зробити висновок, на основі розглянутих визначень, що під педагогічним
проектуванням розуміється діяльність викладача з планування та докладної
розробці майбутньої діяльності, в нашому випадку уроку теоретичного навчання, з
дисципліни матеріалознавство.
У практичній частині роботи ми складемо
модель технології навчання, пройшовши ряд етапів проектування, а підсумком проектування буде докладний план-конспект
уроку на тему « М’ясні субпродукти, види, харчова цінність, коротка характеристика ,механічна обробка».
1.3 Об'єкти і процедури проектування
Педагогічне
проектування пов'язано з розробкою ефективної діяльності, як педагогів, так і
учнів. За допомогою грамотно розроблених педагогічних процесів, технологій та
інших об'єктів педагог сприяє розвитку і саморозвитку особистості учнів,
зводить до мінімуму негативний вплив різних чинників, забезпечує необіхідні
психолого-педагогічні умови. Тим самим він створює своєрідний проект індивідуального розвитку
особистості в умовах прийнятої педагогічної системи . Існує велика кількість
різних теорій навчання і виховання, роль яких зростає. Стало можливим існування
і використання в реальних умовах різних педагогічних теорій. Існують «авторські школи», засновані на
унікальних теоріях навчання і виховання, індивідуальних технологіях розвитку
особистостей учнів, своєрідних методиках викладання. Багато викладачів і
майстри виробничого навчання розуміють, що без цього неможлива сучасна
організація реального навчально-виховного процесу. Більше того, педагогічна
теорія розглядається як інструмент у руках проектувальника педагогічних систем.
Практика показує, що зв'язок у навчально-виховному процесі між теорією і
практикою здійснюється через педагогічне проектування за наступною ланцюжку: ПТ
- ППР - ПП, де ПТ - це педагогічна теорія, ППР - педагогічне проектування, ПП -
педагогічна практика. При цьому слід зазначити, що педагогічна теорія в процесі
проектування може виконувати двояку роль. Вона може бути використана як
своєрідна модель нової технології, але може бути тільки джерелом її формування
(використовуватися як ідея). Крім того, слід мати на увазі, що, розробляючи і
здійснюючи реальний педагогічний процес, викладач привносить у нього свій
індивідуальний підхід, вирішуючи освітньо-виховні проблеми для конкретного
колективу учнів
Педагогічне моделювання в нашому випадку передбачає розробку загальної
ідеї, створення моделі технології навчання та основних шляхів її реалізації
. На етапі моделювання відбувається
розробка узагальненого зразка, моделі як загальної ідеї створення нового
педагогічного об'єкта, і намічаються основні шляхи її досягнення. І якщо в
техніці модель - це зразок, службовець еталоном для серійного або масового
відтворення, то педагогічна модель - це яка-небудь ідея організації, здійснення
і розвитку педагогічного об'єкта, реалізація, якої може здійснюватися
по-різному. До педагогічних моделей належать концепції розвитку навчальних
закладів та учнівських об'єднань, статути і положення навчальних закладів,
педагогічні теорії і індивідуальні концепції, що відображають погляди педагога
і так далі . Педагогічне проектування - подальша
розробка створеної моделі і доведення її до рівня практичного використання
. На етапі проектування створюється
проект, тобто здійснюється конкретизація розробленої моделі для певних
педагогічних умов, тут виникає можливість її практичного застосування.
Педагогічний проект містить дані для подальшої детальної розробки педагогічного
об'єкта. До педагогічних проектів відносяться навчальні плани і навчальні
програми, кваліфікаційні характеристики, методичні рекомендації, плани
позанавчальної виховної роботи і так далі.
Педагогічне конструювання - завершальний етап проектування уроку . На етапі конструювання проект деталізується
до базових компонентів об'єктів, у тому числі до конкретних дій реальних
учасників педагогічних процесів, знаходячи своє втілення в різних конструктах.
І хоча в техніці немає поняття конструкт, а є конструкторська документація, тим
не менше, воно введено в педагогіку. Педагогічний конструкт містить конкретні
дані і створює можливість представити і коригувати будь педагогічний об'єкт. До
педагогічним конструктом відносяться: плани і конспекти уроків, сценарії
позакласних заходів, графіки контролю виконання завдань, графіки переміщення учнів
по робочих місцях, дидактичні матеріали, розклад і так далі. Перераховані вище об'єкти педагогічного
проектування тісно пов'язані між собою, так як педагогічні процеси здійснюються в рамках
певних педагогічних систем, а педагогічні ситуації виникають в рамках конкретних
педагогічних процесів. Проектування як
один з аспектів творчості людини - це створення образу майбутнього,
передбачуваного явища. Педагогічне проектування, можна розглядати одним з
напрямків діяльності в освіті, що забезпечує вирішення конкретних педагогічних
завдань на основі даних фундаментальних теорій. Звідси виникає необхідність
знання основних теорій, що лежать в основі проектування (теорія засвоєння
знань, теорія мотивації навчання, теорія розвивального навчання та ін). Логіка
діяльності педагогічного проектування:
1) Визначення задуму починається з аналізу
ситуації, виявлення протиріч, визначення проблем для вирішення, їх узгодження.
Для виявлення протиріччя потрібна спеціальна робота.
2)
Дана
процедура може бути представлена у вигляді операцій:
а)
Реконструювати (нормативну, бажану)
ситуацію, тобто описати ситуацію з урахуванням вимог (інструкції, накази,
стандарти, рекомендації тощо), потреб суспільства і бажань самого автора
проекту та його уявлення про належне
Скласти модель (нормативної,
бажаної) ситуації.
в) Виявити і
проаналізувати розрив між реальними ситуаціями.
г) Оцінити реальну педагогічну ситуацію з
позиції.
д) Знайти
узагальнені причини невідповідностей, протиріч і розривів.
е) Сформулювати
на основі аналізу цих причин проблему, спрямовану на зміну, вдосконалення,
поліпшення, коригування існуючої педагогічної реальності обгрунтувати обрану
проблему, яка, на думку автора, може вважатися основною в конкретній ситуації.
- Формулювання ідей, системи ціннісних установок
для розробки проекту, створення схеми або образу - ескізу проекту, висунення
гіпотез, визначення цілей проектування в конкретних умовах, прогнозування,
розробка та оцінка варіантів рішення, вибір найбільш ефективних, визначення
системи методів проектування, тобто формулювання концепції проекту . Розробка узагальнених моделей дій, то є
стратегічна програма управління реалізації проекту.
- Конкретизація завдань, які необхідно
вирішити, визначення та обгрунтування умов і засобів для досягнення цілей,
розробки тактики дій і системи.
-
Реалізація проекту, на даному етапі організується безперервна зворотній
зв'язок, оцінка процесу, доробка, коригування.
- Оцінка, аналіз та узагальнення результатів,
визначення подальших напрямків діяльності.
- Оформлення процесу та результатів проектування в конкретних продуктах
педагогічної творчості, документах проекту (публікаціях, повідомленнях,
доповідях, захистах і так далі).
- Одночасно з розробкою і реалізацією проектів організується експертиза ходу
і результатів проектування.
У реальності проектування не носить
суворої лінійності в етапах діяльності. Наприклад, уточнення мети проводиться
на всіх етапах процесу, аналіз, діагностика, прогноз, коректування також постійно
супроводжують діяльність педагогів . Ми розглянули об'єкти і процедури
проектування, виділили основні етапи проектування, а саме моделювання,
проектування і конструювання. Також була розглянута логіка діяльності
педагогічного проектування, що представляє собою більш конкретизовані етапи при
проектуванні уроків. У практичній
частині нашої курсової роботи логіка діяльності з проектування уроку
теоретичного буде включати деякі з розглянутих вище етапів.
Ми визначимося із задумом, формулюванням ідей,
а саме про позитивну сторону системного підходу до створення цілей, змісту,
засобів, методів навчання. Розробимо модель уроку теоретичного навчання,
конкретизуємо її, визначивши умови і засоби досягнення цілей, здійснимо
реалізацію проекту.
Ми виключаємо оцінку, аналіз та
узагальнення результатів, експертизу і результати проектування, так як
проводимо роботу теоретично.
1.4 Загальний алгоритм педагогічного
проектування
Для виконання педагогічного проектування
пропонується наступний алгоритм :
Підготовча робота:
Аналіз об'єкта проектування. Насамперед,
рекомендується визначитися з об'єктом педагогічного проектування, його
структурою і подструктурами, їх станом, зв'язками між ними. У ході аналізу слід
з'ясувати його сильні і слабкі сторони, недоліки об'єкта з точки зору
суспільно-державних і особистісних вимог до нього, а також виявити існуючі
протиріччя між компонентами об'єкта, між вимогами до нього і його станом. Вибір
форм проектування. Вибір форм залежить
від того, на якому етапі проектування розробляється педагогічний об'єкт, і яка
кількість етапів належить пройти. Так, для проектування діяльності навчального
закладу буде потрібно його концепція, статут, кваліфікаційні характеристики,
навчальний план та ін
Теоретичне
забезпечення проектування.
Будь-який
проект педагогічного об'єкта розробляється на основі вже існуючих, тому може
бути корисна інформація про досвід діяльності подібних об'єктів в інших умовах,
теоретичні та емпіричні дані педагогічних досліджень та інше, тобто будь-яка
інформація, що дозволяє розробити оптимальний педагогічний проект .
Методичне забезпечення проектування.
Цей етап
передбачає створення дидактичних і методичних матеріалів, аналіз змісту
педагогічної об'єкта та інші матеріали, які допоможуть ефективної реалізації
педагогічного проекту.
Просторово-часове забезпечення
проектування.
Будь педагогічний проект створюється з
урахуванням певних тимчасових і просторових рамок. Просторове забезпечення
повинно передбачати вибір відповідного місця або приміщення для реалізації
розробленого проекту, що допомагає прогнозувати діяльність. Тимчасове забезпечення
- це співвіднесення проекту з часом за його обсягом, за темпом реалізації, за
ритмом, послідовності, що дозволяє передбачити раціональне здійснення
педагогічної та навчальної діяльності .
Матеріально-технічне забезпечення проектування.
Етап передбачає оснащення організаційної
та педагогічної технікою для здійснення самої діяльності з проектування і
подальшої успішної реалізації розроблюваного педагогічного проекту.
Правове забезпечення проектування.
Це створення
або облік юридичних основ при розробці діяльності учнів і педагогів у рамках
педагогічних систем, процесів або ситуацій . Розробка проекту:
Вибір системоутворюючого фактора.
Ознакою будь системи є наявність
системоутворюючого фактора, через який визначаються всі інші компоненти. Цей
фактор створює передумови для об'єднання всіх інших компонентів цілісну
єдність, їх цілеспрямованого підбору та стимулювання розвитку. Для педагогічних
систем, як правило, системоутворюючим є цільовий компонент, який відображає
призначення даного педагогічного об'єкта або визначає формовані якості
особистості учнів. Функцію системоутворюючого компонента можуть виконувати й
інші компоненти, однак слід пам'ята.
Встановлення зв'язків і залежностей
компонентів.
Між компонентами системи існують різні
види зв'язків і залежностей, тому дана процедура є однією з основних у
педагогічному проектуванні .
Складання документа.
Можливо
використання вже існуючих форм педагогічного проектування, особливо якщо
проектуються педагогічні об'єкти із заданою формою і змістом. Але при необхідності можуть створюватися й
нові документи, краще відображають сутність проекту . Перевірка якості проекту:
Уявне експериментування із застосування
проекту.
Це
в думці створеного проекту, його самоперевірка. Подумки представляються
всі особливості його практичної дії, особливості впливу на учасників, наслідки
цього впливу та інші прогнози щодо результатів застосування.
Експертна
оцінка проекту.
Сюди входить перевірка педагогічного
проекту незалежними експертами, фахівцями в даній області, а також фахівцями,
зацікавленими в його реалізації.
Коригування проекту.
Після проведення експертизи та
експериментального застосування проекту в нього вносяться зміни, усуваються
помилки, вдосконалюються компоненти, посилюються зв'язки і т.д.
Прийняття рішення про використання проекту. У цьому пункті ми розглянули загальний
алгоритм педагогічного проектування, де виділили компоненти необхідні для
створення проекту на різних його етапах, а саме на підготовчому, етапі розробки
проекту і етапі перевірки якості проекту.
Для використання при проектуванні уроку ми
виберемо даний алгоритм педагогічного проектування. В роботі певні пункти цього алгоритму ми не використовуємо при розробці
уроку теоретичного навчання.
При
здійсненні підготовчої роботи ми проходимо, ряд етапів: аналіз об'єкта; вибір
форм, залежний від того, на якому етапі проектування розробляється педагогічний
проект; теоретичне забезпечення проекту, тобто, аналізуємо вже існуючі проекти,
щоб розробити оптимальний педагогічний проект; просторово-часове забезпечення
проектування, визначаємося з місцем, типом уроку, а значить і з часом
необхідним на його проведення, все це сприяє раціональному здійсненню
педагогічної та навчальної діяльності.
При
розробці проекту нами виконуються наступні етапи: вибір системоутворюючого
фактора, їм є цільовий компонент, який відображає призначення даного
педагогічного об'єкта; встановлення зв'язків і залежностей компонентів, зміст
теоретичного навчання вибирається у взаємозв'язку з навчальними цілями і на їх
основі, у відповідності з цілями уроку конструюються методи для її досягнення,
на вибір засобів навчання впливають методи навчання; складання документа, а
саме складання моделі технології навчання та розробка на її основі
плану-конспекту уроку на тему « Мясні субпродукти, види, харчова цінність,
класифікація, коротка характеристика, механічна обробка ».
При
перевірці якості проекту є можливість у рамках курсової роботи виконати уявне
експериментування із застосування проекту, тобто в думці створеного проекту, його
самоперевірка; коректування проекту, якщо виявилися помилки або з'явилися нові
ідеї щодо поліпшення і взаємозв'язку матеріалу.
Урок теоретичного навчання
1.Поняття уроку теоретичного навчання
У даному пункті ми розглянемо деякі
підходи до поняття уроку.
Урок - це закінчений у смисловому,
часовому й організаційному відношенні відрізок навчального процесу. Незважаючи
на малу тривалість, урок складний і відповідальний етап навчального процесу -
від якості окремих занять в кінцевому підсумку залежить загальну якість
підготовки . Урок розглядається як
багатоваріантна форма організації цілеспрямованого взаємодії (діяльності та
спілкування) викладачів і учнів певного складу, систематично застосовувана на певному
етапі навчально-виховного (в певні відрізки часу) для колективного і
індивідуального вирішення завдань освіти, розвитку і виховання . Під уроком розуміється заняття, що
проводиться викладачем з групою учнів постійного складу і однакового рівня підготовки. Урок - це така форма організації
педагогічного процесу, при якій педагог протягом точно встановленого часу керує
колективною пізнавальної та іншої діяльністю постійної групи учнів з
урахуванням особливостей кожного з них, використовуючи види, засоби і методи
роботи, що створюють сприятливі умови для того, щоб всі учні опановували
основами досліджуваного предмета безпосередньо в процесі навчання, а також для
виховання і розвитку пізнавальних здібностей і духовних сил школярів . Урок залишається провідною організаційною
формою навчання.
Взаємозв'язок цих структурних
компонентів відбувається завдяки діяльності викладача і учнів . В уроці відображаються всі переваги
класно-урочної системи. У формі уроку можлива ефективна організація не тільки
навчально-пізнавальної, а й інших розвиваючих видів діяльності учнів. Переваги уроку як форми організації
педагогічного процесу полягають у тому, що він має сприятливі можливості для
поєднання фронтальної, групової та індивідуальної роботи; дозволяє викладачеві
систематично і послідовно викладати матеріал, управляти розвитком пізнавальних
здібностей і формувати науковий світогляд учнів; стимулює інші види діяльності
учнів, у тому числі позакласну й домашню; на уроці учні опановують не тільки
систему знань, умінь і навичок, а й самими методами пізнавальної діяльності;
урок дозволяє ефективно вирішувати виховні завдання через зміст і методи
педагогічної діяльності . Проведення
якісного уроку є непростою справою навіть для досвідченого викладача. Багато що
залежить від розуміння та виконання педагогом вимог до уроку, які визначаються
соціальним замовленням, особистими потребами учнів, цілями і завданнями
навчання, закономірностями і принципами навчального процесу. Серед загальних вимог, яким повинен відповідати
якісний сучасний урок, виділяються наступні:
1. Використання
новітніх досягнень науки, передової педагогічної практики, побудова уроку на
основі закономірностей навчально-виховного процесу.
2. Реалізація на
уроці в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил.
3. Забезпечення
належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їх
інтересів, нахилів і потреб.
4. Встановлення
усвідомлюваних учнями міжпредметних зв'язків .
5. Зв'язок з раніше вивченими знаннями та
вміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів.
6. Мотивація і
активізація розвитку всіх сфер особистості.
7. Логічність і
емоційність всіх етапів навчально-виховної діяльності.
8. Ефективне
використання педагогічних засобів.
9. Зв'язок з
життям, виробничою діяльністю, особистим досвідом учнів.
10. Формування
практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення та
діяльності.
11. Формування
вміння вчитися, потреби постійно поповнювати обсяг знань.
12. Ретельна
діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку. Кожен урок спрямовується на досягнення
триєдиної мети: навчити, виховати, розвинути. З урахуванням цього загальні
вимоги до уроку конкретизуються в дидактичних, виховних і розвиваючих
вимогах. До дидактичним вимог належать:
1. Чітке
визначення освітніх завдань кожного уроку.
2.
Раціоналізація інформаційного наповнення уроку, оптимізація змісту з
урахуванням соціальних та особистісних потреб.
3. Впровадження
новітніх технологій пізнавальної діяльності.
4. Раціональне
поєднання різноманітних видів, форм і методів.
5. Творчий
підхід до формування структури уроку.
6. Поєднання
різних форм колективної діяльності з самостійною діяльністю учнів.
7. Забезпечення
оперативного зворотного зв'язку, дієвого контролю і управління.
8. Науковий
розрахунок і майстерність проведення уроку.
Виховні вимоги до уроку включають:
1. Визначення
виховних можливостей навчального матеріалу, діяльності на уроці, формування і
постановку реально досяжних виховних цілей.
2. Постановку
тільки тих виховних завдань, які органічно випливають з цілей і змісту
навчальної роботи .
3 Виховання
учнів на загальнолюдських цінностях, формування життєво необхідних якостей:
посидючості, акуратності, відповідальності, старанності, самостійності,
працездатності, уважності, чесності, та ін.
4. Уважне і чуйне ставлення до учнів, дотримання вимог
педагогічного такту, співпраця з учнями і зацікавленість у їх успіхи.
До постійно реалізованим на всіх уроках розвиває
вимог належать:
1. Формування і
розвиток в учнів позитивних мотивів навчально-пізнавальної діяльності,
інтересів, творчої ініціативи та активності.
2. Вивчення і
облік рівня розвитку та психологічних особливостей учнів.
3. Проведення
навчальних занять на рівні,
стимулювання нових якісних змін у
розвитку.
4.
Прогнозування в інтелектуальному,
емоційному, соціальному розвитку учнів і оперативна перебудова навчальних
занять з урахуванням наступаючих змін .
Висновок, що урок - це форма організації педагогічного процесу, строго певна
в часі, з певним складом учнів, систематично застосовувана на певному етапі
навчально-виховного процесу.
Також у даному пункті були розглянуті
основні вимоги до проведення уроку, а саме дидактичні, виховні і розвиваючі.
Все це сприяє розумінню, яким повинен бути
урок, що має включати в себе і яким вимогам повинен задовольняти, це дозволить
нам створити найбільш якісний проект уроку.
2. Структура і типи уроку теоретичного навчання
Урок як організаційна форма не є застиглою
схемою, він може і повинен змінюватись як за типами, так і за структурою з
метою досягнення максимальних результатів.
У кожному уроці можна виділити його основні елементи (ланки, етапи), які
характеризуються різними видами діяльності викладача і учнів. Ці елементи
можуть виступати в різних поєднаннях і визначають, таким чином, побудова уроку,
взаємозв'язок між етапами уроку, тобто його структуру . Під структурою уроку
слід розуміти співвідношення елементів уроку в їх певної послідовності і
взаємозв'язку між собою.
Проведення
будь-якого уроку складається з трьох фаз: підготовчої, фази активного навчання,
фази оцінювання результатів уроку. Зміст цих фаз можна наступній схемою.
Підготовка:
1. Визначення
цілей уроку в термінах навчання учнів.
2. Аналіз мети
уроку з тим, щоб виявити його основні елементи.
3. Визначення
ключових характеристик, понять і навичок, яким будуть навчаться учні.
4. Перевірка
наявного рівня володіння учнями предметом, якому їх будуть вчити.
5. Прийняття рішення
про те, як забезпечити поступове научіння, яке гарантуватиме учневі високий
рівень успішності.
6. Прийняття
рішення про тип здійснюваних учнями дій, про характер зворотного зв'язку, яку
слід забезпечити, про способи пред'явлення навчального матеріалу й оцінці
ступеня його засвоєння.
Навчання:
7. Пояснення на
початку уроку характеру нового матеріалу, яким учні повинні оволодіти.
8. Забезпечення
прикладів, що дають уявлення про все діапазоні ключових характеристик
досліджуваних понять.
9. Упорядкування
прикладів з тим, щоб навчання поняттями було економічним і ефективним.
10. Приведення
контрприкладів, що не відносяться до утопічним поняттям.
11. Приведення
нових прикладів з тим, щоб розширити розуміння поняття.
12. Допомога
учням на початкових етапах навчання. Спочатку вона значна, але поступово
сходить нанівець, коли учні можуть продемонструвати научение без сторонньої
допомоги.
13. Заохочення
учнів тими чи іншими способами, що дозволяють їм відчути, що научение йде
успішно, і підвищують їх зацікавленість у навчанні.
14. Стимулювання
учнів до самостійного поясненню нових понять за допомогою питань, підказок,
висування гіпотез і т.п.
15. Збільшення
рівня мотивації всіх учнів за допомогою забезпечення високого рівня успішності
в научения.
16. Забезпечення
зворотного зв'язку з діяльністю учнів на всіх стадіях їх навчення. При навчанні
руховим навичкам упорядкування контрольних практичних занять щодо мінливих умов
виконання навички .
18. При навчанні руховим навичкам забезпечення
плавного переходу від одного поднавика до іншого.
19. Заохочення
учнів до самостійних, аналітичним і евристичним рішенням проблем.
Оцінювання:
20. Перевірка
вміння учнів застосовувати засвоєне научение в нових ситуаціях (перенесення на
мінливі умови).
21. Оцінка зацікавленості
учнів у досліджуваному ними предметі.
22. Порівняння
досягнень учнів з цілями даного уроку.
Різноманіття структур уроку, методів їх організації та дидактичних цілей
припускає різноманітність їх типів.
1. Урок
ознайомлення учнів з новим матеріалом або повідомлення нових знань. Структура
такого уроку: повторення попереднього матеріалу, який є основою для вивчення
нового; пояснення вчителем нового матеріалу і робота з підручником; перевірка
розуміння і первинне закріплення знань; завдання додому.
2. Урок
закріплення знань . Його структура: перевірка домашнього завдання; виконання
усних та письмових вправ; перевірка виконання завдань; завдання додому.
3. Урок
вироблення і закріплення уміння і навичок . Передбачає відтворення теоретичних
знань; виконання практичних завдань та вправ; перевірка самостійно виконаних
робіт; завдання додому.
4. Урок
узагальнення та систематизації знань . Такі уроки проводяться в кінці вивчення
окремих тем, розділів, навчальних курсів.
5 Урок перевірки знань, умінь і навичок .
Основні завдання такого уроку - виявлення рівня навченості учнів і встановлення
недоліків в оволодінні матеріалом. При цьому можуть використовуватися письмові
або усні форми контролю
6. Комбінований урок . Його приблизна структура: перевірка домашньої роботи
і опитування учнів; вивчення нового матеріалу; первинна перевірка його
засвоєння; вправи на закріплення нових знань; повторення раніше вивченого у
вигляді бесіди; перевірка і оцінка знань учнів; завдання додому.
Обов'язковими елементами всіх окреслених
вище типів уроку є: організаційний момент (Постановка мети і забезпечення її
прийняття; актуалізація навчальної мотивації і установка на сприйняття,
осмислення і запам'ятовування матеріалу; створення робочої обстановки) та
підведення підсумків уроку (фіксація досягнення цілей уроку; визначення ступеня
участі в їх досягненні кожного учня і класу в цілому; оцінка роботи та
визначення подальших перспектив) У
даному пункті ми розглянули структури і типи уроків теоретичного навчання.
Під структурою уроку слід розуміти
співвідношення елементів уроку в їх певної послідовності і взаємозв'язку між
собою, нами була розглянута структура, складається з підготовки, навчання та
оцінювання, кожна з яких має свої структурні елементи.
2.ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
2.1 Проектування
уроку з технології приготування їжі
по темі: «М’ясні
субпродукти, види, харчова цінність.»
1. Основні етапи проектування
Уявімо в загальних рисах послідовність проектування:
1. На основі навчальної мети визначаємо таксономію навчальних цілей :
а) Володіння
б) Розуміння
в) Застосування
г) Аналіз
д) Синтез
е) Оцінка
2. Понятійний аналіз і логічний аналіз навчального
матеріалу відповідно до таксономією навчальних цілей дозволяють виявити
наступні навчальні елементи :
а) Володіння: в
області застосування сировини м”ясної; класифікація та характеристика продуктів; характеристика видів та
категорій субпродуктів; особливості механічної обробки .
б)Розуміння: залежність
застосування інструмента та інвентаря ; особливості видів сировини; залежність
властивостей від термічної обробки, їх зміна; пояснення процесу термічної
обробки.
в) Застосування:
характеристика та
технологія приготування н\ф із субпродуктів.
г) Аналіз:
аналіз вивченого матеріалу.
д) Синтез:
визначення інвентарю та посуду, застосування при приготуванні; систематизація інструменту для приготування страв, для кращого запам'ятовування.
е) Оцінка: оцінка термічної обробки вивчених субпродуктів.
3. З урахуванням структури уроку визначаємо
його основні етапи та їх тривалість :
а) Організаційна
частина (3 хв).
б) Підготовка до
вивчення нового матеріалу (актуалізація знань) (10 хв).
в) Пояснення
нового навчального матеріалу (20 хв).
г) Закріплення навчального
матеріалу (5 хв).
д) Самостійна
робота (5 хв).
е) Домашнє
завдання (2 хв).
4. Враховуючи етапи
уроку і зміст навчального матеріалу, визначаємо можливості мотивації
навчально-пізнавальної діяльності учнів: важливість повторення для засвоєння нового
матеріалу; спонукання учнів до прийняття мети уроку; практична значимість
досліджуваної теми; опора на інтерес; створення проблемних ситуацій;
стимулювання самостійної роботи учнів (контроль, підказка, заохочення та ін);
спонукання учнів до самостійного аналізу і вирішення завдань і ін.
5. За кожний навчальний елемент відповідно до етапів уроку, характеристики навчальної мети виявимо способи
пізнавальної діяльності учнів, а потім прийоми викладання і навчання .
6. Виходячи з цілей, змісту, методів навчання
та ін конструюються засоби навчання. Запитання, завдання розробляються на
основі навчальної мети, змісту і методів вивчення відповідного навчального
елемента.
7. Викладач на кожному етапі формування знань
повинен відстежувати результативність використовуваної технології навчання і
при необхідності вносити корективи. За міру реалізації проекту з кожної навчальної мети вказуються
результати навчання, рівень засвоєння знань учнів. При необхідності проводиться
корекційна робота . У висновку після виконання
всіх етапів проектування складемо таблицю «Модель технології навчання ».
Її перевагою є можливість реалізації
системного підходу в побудові конкретної технології навчання .
Таблиця 1
Проект
технології навчання в умовах уроку
Тема уроку:
Навчальна мета:
Етап уроку
Структура
навчальної мети
Технологія
навчання
Результат
навчання учнів (Рівень засвоєння)
Корекція
таксономія навчальних цілей
змістовні компоненти уроку (навчальні елементи)
мотивація
навчально-пізнавальна
діяльність учнів
Управління
навчально-пізнавальної діяльності учнів
методи, прийоми
викладання
засоби навчання
1.Орг. частина
(3 хв)
Підготовка до
уроку
2.Подготовка до вивчення нового матер. (Актуалізація знань)
(10 хв)
Пояснення нового
навчального матеріалу (20 хв).
Закріплення
навчального матеріалу (5 хв).
Самостійна робота (5 хв).
Домашнє завдання
(2 хв)
2.
Розробка плану –
конспекту уроку
План уроку №36
з предмету
«Технологія приготування їжі з основами товарознавства»
Тема
програми № 3. «М'ясо, птиця, дичина, субпродукти: обробка, технологія приготування напівфабрикатів».
Тема
уроку: М’ясні субпродукти, види, харчова цінність, класифікація,
коротка характеристика, механічна обробка.
Цілі
уроку:
Навчальна-вивчити
м’ясні субпродукти, види, харчову цінність,
класифікацію, характеристику, механічну
обробку і зберігання, вплив різних факторів на смакові якості;
сформувати вміння пояснювати та застосовувати знання; розширити кругозір учнів
з даної теми.
Розвиваюча
- розвивати пам'ять та логічне мислення учнів; сприйняття та відтворення
нового матеріалу; вміння користуватися
додатковою інформацією та висловлювати суть вивченого.
Виховна-виховувати
естетичний смак; почуття відповідальності;
прививати повагу до обраної професії; самостійність при вивченні нового
матеріалу.
Методична мета- впровадження в навчальний процес прогресивних методів
навчання.
Тип
уроку: первинне
засвоєння знань.
Вид
уроку: інструктування та пояснення.
Дидактичне
забезпечення: схеми, картки, дидактичний матеріал потемної папки «Технологія приготування страв »;
мультимедійна дошка, проектор, слайди.
Міжпредметні зв'язки: устаткування підприємств харчування, організація виробництва і
обслуговування, санітарія і гігієна виробництва.
Матеріально-технічне забезпечення уроку: натуральні зразки, муляжі.
Методи уроку: пояснювально-ілюстративний метод,
інформаційно-репродуктивний, проблемний.
Місце
проведення : аудиторія № 32.
«Технологія приготування їжі».
Тривалість
уроку: 45 хв.
Професійна та методична література:
1.
«Сучасна
енциклопедія світової кухні»,Донецьк,ТОВ ВКФ «БАО», 2004.
2.
Антонець
Л.І. та ін.. «Технологія приготування
їжі та організації виробництва» (лабораторний практикум) «Факт», 2003.
3.
Доцяк С.В.
«Українська кухня», Львів, «Оріяна –Нова», 1998;
Хід уроку
I.
Організаційна частина
1.
Перевірка
присутності , рапорт чергового.
2.
Перевірка
готовності учнів до уроку.
II.
Мотивація навчальної діяльності учнів
Урок буде проходити з ученицею 2 курсу гр. 35 - Соколовою Євгенією, яка уже
має певний досвід роботи і отримала 4 розряд і буде передавати свої знанням молодшим учням 1 курсу.
III.
Повідомлення теми, мети, очікувальних результатів уроку-2хв
Очікувані результати уроку:
Після цього уроку учні зможуть знати:
·
хімічний склад тканин субпродуктів, продуктів його переробки та значення його для організму людини.
Актуалізацію
опорних знань – проводить
Соколова Євгенія -відповісти на поставлені питання -
-
Хімічний склад с/г птиці, дичини, класифікація за видом, вгодованістю.
-
Технологічний процес обробки птиці, дичини.
IV.
Вивчення нового матеріалу
Розповідає викладач, показуючи натуральні зразки та муляжі:
Субпродукти — це внутрішні їстівні органи,
голова, хвіст, вим'я, ноги, м'ясні обрізки, які одержують при первинній
переробці худоби.
Вихід
субпродуктів залежить від виду, породи, вгодованості, віку тварин. Субпродукти
поділяють залежно від виду тварин; споживні властивості багатьох з них суттєво
відрізняються.
З
врахуванням побудови виділяють субпродукти: м'якушеві — без кісток, слизу та шерсті; слизові — рубці з сітками, сичуги яловичі та баранячі, кишки яловичі,
шлунки свинячі та кінські; м'ясо-кісткові —
голови та хвости, крім свинячих; шерстні —
голови свинячі та баранячі в шкурі, свинячі хвости, ноги свинячі, путові
суглоби, губи яловичі і кінські, вуха.
В
залежності від харчової цінності субпродукти ділять на І і II категорії. У субпродуктах І категорії
переважають повноцінні білки (78—94%
загальної кількості).
Печінка належить до
специфічних продуктів делікатесного і лікувального напрямку. Вона містить
багато повноцінних білків (15,7%), мало
колагену (1,61% загальної кількості
білків) і дуже мало еластину (0,04%). Із
повноцінних білків переважають глобуліни (75%),
є також альбуміни (6—7%) і порівняно
багато (близько 1 %) залізовміщуючих
білків — ферину і феритину, які служать
джерелом заліза для синтезу гемоглобіну. Печінка багата азотистими
екстрактивними речовинами, а також вітамінами і мінеральними речовинами.
Особливо велику кількість вона містить холіну, біотину, вітаміну А (50 мг%), С
(25—40 мг%), ніацину, а також включає всі вітаміни групи В. З
урахуванням хімічного складу печінка широко використовується в лікувальному
харчуванні при анемії, променевій хворобі, загальному ослабленні і зниженій
кровотворній здатності організму.
Вона
входить до рецептури високосортних ліверних ковбас, паштетів, консервів. При передаванні в
реалізацію її зачищають від зовнішних кровоносних судмм, лімфатичних вузлів,
жовчного м'їхура 'і протоків.
Нирки містять менше, ніж
печінка білків (12,5%), з них вагому
частку неповноцінних (15,2%). У їх складі
також менше ліпідів, екстрактивних речовин, багатьох зольних елементів і
вітамінів. Найбільш повно у нирках представлені вітаміни групи В. Вони також
містять аміак, сечовину, пуринові сполуки, мають специфічний запах і смак, які
зумовлені їх фізіологічною функцією. Після вимочування і промивання нирки
використовують для харчових цілей, переважно не змішуючи з іншими видами
м'ясної сировини.
При
направленні в реалізацію нирки повинні бути цілими, звільнені від жирової
капсули, сечоточників і зовнішних кровоносних судин.
Язики
мають досить вдале поєднання білків і ліпідів
(13,6 і 12,1%). Частка повноцінних
білків досягає в них 81%. Завдяки
значному вмісту жирової тканини, яка розміщена між м'язовими волокнами, язики
мають своєрідний приємний смак і м'яку, ніжну консистенцію. Вони повинні бути
звільнені від жиру, під'язикової мускульної тканини і кістки, лімфатичних
вузлів, гортані. Використовують язики для приготування делікатесних страв,
консервів, копченості.
Серце
за своїм хімічним складом близьке до м'язової тканини. Воно містить значну
кількість метіоніну, фосфору, заліза, вітамінів групи В і PP. Його використовують
для виробництва ковбас, сальтисонів і в кулінарії. Воно повинно бути розрізане
вздовж, очищене від плівок і виступаючих кровоносних судин, добре промите від
згустків крові.
Вим'я містить 12,3% білків, у тому числі більше половини
неповноцінних, багато жиру (13,7%).
Велика кількість жиру і молока знижують стійкість його при зберіганні. Тому вим'я
розрізують на частини і добре промивають. Використовують переважно для
виготовлення виробів мазеподібної консистенції.
Легені
виділяються досить високим вмістом колагену
(4,6%), еластину (близько 1%) і
середнім — повноцінних білків (9,5%). Тому вони переварюються гірше, ніж
білки м'яса. Консистенція легенів більш жорстка і мало змінюється при варці. Вони повинні
бути світло-рожевого або рожево-червоного кольору, без слизу і крові.
Ноги свинячі, путовий
суглоб великої рогатої худоби, м'ясо хвостів,
губи, вуха містять значну частку сполучної тканини, у складі якої переважає
колаген. Вважають, що утворений при варці колагену глютен активно діє на
травлення, стимулює соковиділення і рухливу функцію шлунка і кишечника,
додатньо впливає на стан і функції корисної мікрофлори, їх використовують для
виробництва сальтисонів, холодців і желатину.
Не допускаються
в реалізацію субпродукти несвіжі, два рази заморожені, які втратили типове
забарвлення поверхні, з розрізами і розривами.
Пакують
субпродукти окремо за видами худоби, назвами і способами технологічної та
холодильної обробки. Вони повинні супроводжуватись ветеринарним свідоцтвом про
їх якість.
-
Після розповіді
викладача Соколова Є.
передає свої знання,
які отримала в свій час на заняттях в учбовому закладі і на виробничій практиці
в їдальні на підприємстві.
-
Показ слайдів із
субпродуктами.
V.
Закріплення, систематизація та узагальнення
по
запитаннях
Євгенія закріплює новий матеріал з учнями за допомогою натуральних
зразків-
1.
Які
такє субпродукти ?
2.
На
які групи поділяють субпродукти ?
3.
Яка
механічна обробка супродуктів?
Вирішення
проблемних ситуацій.
Проблема 1. На ПРГ поступили пошкоджені із стороннім запахом легені та серце. Ваші дії.
VІ . Контрольно-коригувальний етап – 5 хв.
Самостійна робота
учнів.
Взаємоконтроль учнів.
VII. Підсумок уроку - 3 хв.
Аналіз
успішності засвоєння матеріалу і діяльності учнів, оцінювання учнів.
VIІ . Домашнє завдання - 2 хв.
Законспектувати
по підручнику С.В. Доцяка «Українська кухня» §10 .
Викладач:_________________________ Ж. В. Химчак.
Висновки
Розглянувши особливості проектування уроку теоретичного навчання,
зробимо висновки. Під педагогічним
проектуванням розуміє попередню розробку основних деталей майбутньої діяльності
учнів і педагогів . Педагогічне проектування сприяє створенню більш технологічних
педагогічних об'єктів, включаючи і педагогічні процеси.
Використання педагогічного проектування
зводить до мінімуму рутинну роботу викладача і залишає більше місця для конструктивного
творчого пошуку. Зв'язок в
навчально-виховному процесі між теорією і практикою здійснюється через
педагогічне проектування по наступному ланцюжку: ПТ - ППР - ПП, де ПТ - це
педагогічна теорія, ППР - педагогічне проектування, ПП - педагогічна практика.
Педагогічне проектування передбачає ряд етапів:
1. Педагогічне
моделювання.
2. Педагогічне
проектування.
3. Педагогічне
конструювання.
Урок - це закінчений у смисловому,
часовому й організаційному відношенні відрізок навчального процесу. Незважаючи
на малу тривалість, урок складний і відповідальний етап навчального процесу -
від якості окремих занять в кінцевому підсумку залежить загальна якість
підготовки . Урок як організаційна форма
не є застиглою схемою, він може і повинен змінюватись як за типами, так і за
структурою з метою досягнення максимальних результатів. Під структурою уроку слід розуміти
співвідношення елементів уроку в їх певної послідовності і взаємозв'язку між
собою.
Проведення будь-якого уроку складається з
трьох фаз: підготовчої, фази активного навчання, фази оцінювання результатів
уроку.
Різноманіття
структур уроку, методів їх організації та дидактичних цілей припускає
різноманітність їх типів . Виділяють
такі типи уроків:
1. Урок ознайомлення учнів з новим матеріалом
або повідомлення нових знань.
2. Урок перевірки знань, умінь і навичок.
3. Урок узагальнення та систематизації знань.
4. Бінарний урок
5. Урок закріплення знань.
6. Комбінований урок.
Форми роботи з учнями на уроці також
різноманітні. Виділяють фронтальні, групові та індивідуальні форми роботи. Педагогічне проектування дозволяє підвищити
ефективність проведення уроків. Це виражається в тому, що, проектуючи урок,
викладач продумує всі деталі майбутнього уроку, розробляє зміст, методи і
засоби навчання, а також визначає, яка буде його діяльність і діяльність учнів,
що дозволяє більш чітко планувати майбутній урок.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Доцяк
В.С.Українська кухня. – Київ ;Ігнатекс-Україна, -2013 р.
2.
Антонець
Л.І. та ін. Лабораторний практикум з предмета” Технологія приготування їжі”, - Київ: Факт,-2003р.
3.
Білоусова
С.Н.Організація виробництва на ПГХ. Навчальний посібник. – Ростов-на-Дону :Фенікс,-2000р.
4.
Збірник
рецептур національних страв і кулінарних виробів.- Київ,1998р.
Комментариев нет:
Отправить комментарий